Держстандарт нуш

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 лютого 2018 р. № 87

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
початкової освіти

1. Цей Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти (додаток 1), загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти (додаток 2) та форму державної атестації.

2. У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:

1) здобувач освіти — здобувач освіти на першому рівні повної загальної середньої освіти;

2) початкова освіта — перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, інших нормативно-правових актах.

3. Цей Державний стандарт є основою для розроблення закладами загальної середньої освіти освітніх програм. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження Державною службою якості освіти.

4. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

5. Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

6. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

7. До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

8. Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

9. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

10. Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна (українська мова та література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовна освіта);

математична;

природнича;

технологічна;

інформатична;

соціальна і здоров’язбережувальна;

громадянська та історична;

мистецька;

фізкультурна.

11. Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

12. Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову та літературу, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовну освіту.

Метою вивчення української мови та літератури, мов та літератур відповідних корінних народів і національних меншин є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Здобувач освіти:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;

висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.

Здобувач освіти:

сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;

розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;

надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

13. Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.

Здобувач освіти:

досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;

моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;

критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;

застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

14. Метою природничої освітньої галузі є формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку.

Здобувач освіти:

відкриває світ природи, набуває досвіду її дослідження, шукає відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи;

опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах;

усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться у навколишньому світі;

критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру.

15. Метою технологічної освітньої галузі є формування компетентностей в галузі техніки і технологій та інших ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для власної самореалізації, культурного і національного самовираження.

Здобувач освіти:

втілює творчий задум у готовий виріб;

дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує;

ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній світ;

практикує і творчо застосовує традиційні та сучасні ремесла.

16. Метою інформатичної освітньої галузі є формування інформаційно-комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

Здобувач освіти:

знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;

створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них;

усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;

усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.

17. Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого розвитку.

Здобувач освіти:

дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту;

визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб;

робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики;

виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.

18. Метою громадянської та історичної освітньої галузі є формування громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів.

Здобувач освіти:

встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат (подій);

орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його розвитку, пояснює вплив природи та діяльності людей на нього;

працює з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізує зміст джерел, критично оцінює їх;

узагальнює інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне;

представляє аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного життя;

має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення до особистості;

усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття;

дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади.

19. Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової мистецької спадщини.

Здобувач освіти:

виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва;

пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно-чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва;

пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.

20. Метою фізкультурної освітньої галузі є формування соціальної та інших ключових компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Здобувач освіти:

регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних життєвих ситуаціях;

добирає фізичні вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості;

керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.

21. Базовий навчальний план початкової освіти визначає загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти та дає цілісне уявлення про зміст і структуру початкової освіти як першого рівня загальної середньої освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми галузями за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти та загальну щорічну кількість годин за освітніми галузями.

Для учнів з особливими освітніми потребами (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку), які здобувають початкову освіту у спеціальних закладах (класах) загальної середньої освіти, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення корекційно-розвиткової роботи.

22. Базовий навчальний план має такі чотири варіанти:

для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання;

для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини;

для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з українською мовою навчання дітей з особливими освітніми потребами;

для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини.

23. Заклади загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини самостійно здійснюють розподіл навчального навантаження між мовою відповідного корінного народу або національної меншини та іноземною мовою, відображаючи це в навчальному плані. За рішенням педагогічної ради, зокрема у разі, коли мова національної меншини є офіційною мовою ЄС, ця мова може вивчатися також як іноземна. Українська мова як державна в таких закладах загальної середньої освіти вивчається за освітніми програмами, які враховують мовну підготовку здобувачів освіти та спорідненість між рідною і державною мовами.

24. На підставі базового навчального плану може здійснюватися повна або часткова інтеграція різних освітніх галузей, що відображається в типових освітніх програмах, освітній програмі закладу загальної середньої освіти. У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляється таким чином, що їх сумарне значення не зменшується. Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей інтегрується в різній комбінації їх компонентів, утворюючи інтегровані предмети і курси, перелік і назви яких зазначаються в типових освітніх програмах, освітній програмі закладу загальної середньої освіти.

25. Базовий навчальний план має інваріантний і варіативний складники. Інваріантний складник є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Виключення з інваріантного складника будь-якої з освітніх галузей є неприпустимим, оскільки порушує цілісність початкової освіти і наступність з базовою загальною середньою освітою.

Інваріантний складник базового навчального плану для спеціальних закладів (класів) передбачає проведення корекційно-розвиткової роботи, напрями та змістове наповнення якої визначаються з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Кожна освітня галузь передбачає обов’язкову корекційно-розвиткову роботу.

Варіативний складник базового навчального плану розподіляється закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти і відображається в освітній програмі такого закладу.

26. Варіативність змісту початкової освіти забезпечується також шляхом запровадження резервного часу в освітній програмі закладу загальної середньої освіти, що сприяє, зокрема, задоволенню освітніх потреб здобувачів освіти, вирівнюванню їх досягнень, розвитку наскрізних умінь.

27. Заклади загальної середньої освіти з навчанням мовами відповідних корінних народів та національних меншин для реалізації мовно-літературної освітньої галузі додатково можуть використовувати години варіативного складника базового навчального плану.

28. Державна атестація здобувачів освіти проводиться у формі контрольних робіт з метою проведення моніторингу якості освітньої діяльності закладів загальної середньої освіти та/або якості освіти.

Види завдань з української мови по методиці критичного мислення

Метод «Сенкан» — це форма вільного вірша з п'яти рядків, що синтезує інформацію, яку отримали під час вивчення нового матеріалу. Цей вид роботи використовують як інструмент, щоб спонукати учня до розмірковування над темою. Сенкан — це п'ятирядковий неримований вірш із 11-12 слів.

1-й рядок — тема (іменник, який є темою сенкану);

2-й рядок — записують два слова — прикметники, що є означен­нями теми;

3-й рядок — дія (3 дієслова), пов'язані з темою;

4-й рядок — фраза з чотирьох слів, що виражає ставлення до те­ми, висловлюється розуміння теми;

5-й рядок — записують одне слово — іменник, що є синонімом (висновком) до теми.

Формула зі складання сенкану

1. Тема (іменник).

2. Опис (два прикметники).

3. Дія (три дієслова).

4. Ставлення (фраза-чотири слова).

5. Перефразування змісту (одне слово).

 «Сенкан» можна використовувати на стадії актуалізації знань, перевірки домашнього завдання, усвідомлення, закріплення, повто­рення матеріалу. Розвиває в учнів здатність узагальнювати, систе­матизувати інформацію, схоплювати складні ідеї та оформляти їх коротко. Це вимагає ретельного обмірковування на основі глибоко­го розуміння матеріалу.

Метод «Ґронування» («Асоціативний кущ»)

Стратегія навчання, що спонукає учнів вільно розмірковувати, відкрито висловлюватися на певну тему. Вона спрямована на стиму­лювання мислення про зв'язки між окремими поняттями. Для робо­ти обирають опорне слово чи поняття, словосполучення. Відповідно до нього добирають слова за певними зв'язками. Цю стратегію вико­ристовують на етапі актуалізації знань, перевірки домашнього за­вдання, подавання нового матеріалу, закріплення.
Етапи ґронування:

1) написати центральне слово чи словосполучення;

2) записати слова та фрази, що спадають на думку учня з обраної теми;

3)коли всі ідеї записані, установити там, де це можливо, зв'язки між поняттями.

Правила, яких слід дотримувати:

1) записувати все, що спадає на думку;

2) не зупинятись, доки є час на ідеї;

3) встановити якомога більше зв'язків.

Ґронування — це різновид роботи з письма, що може стати по­тужним інструментом для залучення до письма учнів, неохочих пи­сати. Ця стратегія допомагає тому, хто хоче краще зрозуміти само­го себе, свої знання, переконання щодо теми. Оскільки ґронування є письмовим видом діяльності, воно може пояснити авторові поняття та зв'язки, які він до цього міг не усвідомлювати. Після завершен­ня ґронування слід з'ясувати, як учні можуть використати отрима­ні знання у наступній роботі над текстом. Можна скласти «ґроно» на початку вивчення теми, а потім доповнити його під час закріплення.

«Збережіть останнє слово за мною»

Методика стимулює міркування та роздуми після прочитаного тексту. Учень, який розпочинав обговорення твору чи описаної у тексті події, учинок, передає естафету іншому. Після обговорення слово повертається до того, хто розпочинав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись з тим, що говорили інші, чи заперечити, доводячи свою думку.

«Діаграма (кола) Венна»

Діаграма Венна будується на двох або більше великих колах, що частково накладаються одне на одного так, що посередині утворюється спільний простір. Інформацію, що стосується кожної проблеми, фіксують в окремому коло, а в спільну частину записують інформацію, що стосується всіх виділених складових. Цю стратегію можна використовувати на етапі перевірки домашнього завдання, усвідомленні змісту та закріплення. Варто пам'ятати, що важливим етапом роботі є синтез: пошук спільної площини для всіх виділених учителем кіл.

Після двохвилинної самостійної роботи груп учителі слід нада­ти кожній групі слово для коментарів або створити у класній кімнаті «галерею», прикріпивши створені групові діаграми на стінах з їх подальшим оглядом. Застосування цього виду роботи допомагає учням глибше зрозуміти зміст виучуваного матеріалу, суть поняття знайти першопричини подій, проаналізувавши факти.

«Порушена послідовність»

Форма роботи спрямована на перевірку знання учнями худож­нього твору. Учитель виписує важливі, на його думку, фрагменти тексту на окремих картках. Кількість карток залежить від обсягу тексту, знан­ня якого перевіряє вчитель. Учням пропонують відтворити текст із запропонованих частин якомога ближче до авторського варіанту.

Стратегія є доволі ефективною для перевірки домашнього за­вдання, її можна застосовувати на уроках перевірки рівня компе­тентності школярів. Учням пропонують кілька речень з тексту, записаних у поруше­ній послідовності. Вони об'єднуються в групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фік­сують на дошці або окремих аркушах паперу. Учні читають текст і перевіряють, а згодом обговорюють.

«Кероване читання або читання з передбаченням»

Після ознайомлення з назвою тексту, його автором перед читан­ням учитель ставить учням запитання, що дають змогу зробити при­пущення, про що саме буде текст (учні можуть висловлюватися, пра­цюючи у парах чи групах). Текст розподіляють на частини, надалі учні читатимуть його частинами. Зупинятися бажано на найціка­віших місцях, щоб створити таємничу ситуацію очікування. Після читання це передбачення аналізують.
Можна читати текст і заповнювати таблицю. Учні вчаться розу­міти текст, робити припущення, міркувати над змістом, порівню­вати та оцінювати. На дошці креслять таблицю і заповнюють її під час читання. Прочитавши заголовок, учні роблять перше припущен­ня, а вчитель записує його в таблицю. Далі читають першу частину тексту, відповідають на запитання: «Що відбулося?». Згодом обго­ворюють, які саме припущення були правильними (за потреби за­читують докази з тексту).
Дуже цікаво працювати за методом «читання з передбаченням». Свої передбачення учні можуть фіксувати у спеціальній таблиці. Пі­сля цього читають наступну частину тексту та перевіряють передба­чення (справдилися чи не справдились очікування). Цей вид роботи подобається учням, адже читати текст із передбаченням значно цікавіше. Діти почуваються співавторами, творцями, адже беруть активну участь у процесі навчання. Зміст прочитаного тексту глиб­ше сприймається й довше зберігається в пам'яті.

Метод «Рюкзак»

Метод етапу рефлексії дає можливість залучати кожного учня до роботи на цьому етапі, зокрема кожен учень стисло записує на папері відповідь на запитання: «Які з тих знань і умінь, що отри­мано на уроці, він візьме із собою для використання на інших уро­ках, для виконання домашнього завдання?». Аркуші із відповідя­ми складають у рюкзак (уявний чи справжній). Вибірково ознайом­люються із ними.

Метод дає можливість:

•   виділити головне, визначити важливість матеріалу;

•   вносить в урок елемент гри;

•   дає можливість залучити до роботи всіх учнів;

•   надає вчителеві інформацію про кожного учня, про методи ро­боти, що сподобались їм;

•   створює основу для проведення мотивації на наступних уроках.

Метод «Сюрприз»

Цей метод можна використовувати на етапі рефлексії, що дає мож­ливість швидко та цікаво його провести. До початку уроку вчитель готує картки, що стисло ілюструють матеріал уроку і потребують ко­ментарів: розпізнавання формул, заповнення пропусків у словах то­що. Картки поміщають у яскраву «чарівну скриньку». Під час під­биття підсумків учні дістають зі скриньки картку і розв'язують за­вдання. Метод використовують для опрацювання результатів уроку, на якому були використано комплексні знання (наприклад, засто­совували декілька способів розв'язання задачі, формул чи правил). Завдяки цьому методу вчитель плавно переходить до коментуван­ня домашнього завдання, він надає вчителеві та учням інформацію про необхідність коригування знань.

Метод «Мозкового штурму»

Прийом допома­гає знаходити нові рішення, учить застосовувати здобуті знання на практиці. Доречно використовувати для збирання найбільшої кіль­кості ідей, фактів під час роботи в парах, групах або фронтально. Під час «мозкового штурму» учні можуть висловлювати будь-які думки з приводу запропонованої теми. Учитель занотовує всі висловлення учнів, навіть найабсурдніші. Жодна ідея не може бу­ти поганою. Цей прийом активізує роботу дітей, допомагає їм роз­критися, порівняти різноманітні думки і знайти багато нового та ці­кавого. У безперервному пошуку народжується істина, нові думки породжують нові відкриття.

Метод «Знаємо — хочемо дізнатися — дізналися»

Метод можна використати для того, щоб структурувати цілий урок. У процесі роботи спочатку вчитель просить подумати учнів над тим, що їм відомо з теми цього уроку, поставити запитання з цієї те­ми та знайти відповіді на них. Теорія навчання наголошує, що актив­не навчання краще, ніж пасивне. Учні вчаться краще, якщо вони:

•   пригадують відоме;

•   ставлять запитання;

•   підтверджують свої нові знання.

Учитель креслить таблицю на дошці чи на великому аркуші па­перу. Просить учнів назвати те, що їм відомо з цієї теми. Записує їх­ні ідеї в стовпчик «Що відомо?». Просить учнів поставити запитан­ня з цієї теми. Спочатку вони можуть проаналізувати вже відоме та відзначити, де їхні знання є неповними. Учитель записує їхні запи­тання до таблиці у стовпчик «Про що хочемо дізнатися? ». За потре­би, додає кілька власних запитань. Далі учням необхідно прочита­ти текст, прослухати розповідь учителя, щось вивчити або виконати певне дослідження. Учням слід нагадувати, щоб шукали відповіді на власні запитання та відзначали всі нові ідеї, на які не очікували.
Учні повідомляють про те, що вони дізналися з тексту. Спочатку вони називають відповіді, що знайшли на свої запитання у під­ручнику, а потім — усі цікаві або важливі ідеї, що виявили. Учи­тель записує це до таблиці в стовпчик «Про що дізналися?»

«Що відомо?»	«Про що хочемо       дізнатися? »	«Про що дізналися?»

Додаткові матеріали з математики

Цікаві дитячі завдання для тренінгів

Нова українська школа (НУШ)

Сім навчальних зон, які повинні бути в кожному класі

У підготовці до нового навчального року треба врахувати безліч речей. Дуже часто часу вистачає лише на те, щоб переглянути календарний план, стандарти, нові закони, продумати тестування, але пропонуємо подумати й про те, як організувати клас – розставити парти, розвісити дошки оголошень і систематизувати матеріали.
Ви можете поєднати ці, здавалось би, різні компоненти в систему семи навчальних зон.  Пропонуємо такі зони: Відкриттів, Новин, Матеріалів, Комунікативна і Тематична Зони, Зона Вчителя і Зона Тиші. Це допоможе вам створити певну систему, що заощадить ваш час і підтримуватиме порядок у класі з першого ж дня.

ЗОНА ВІДКРИТТІВ
Це зона для всіх тих речей, що розпалюють уяву дитини. Вона може містити мистецькі та крафтові матеріали, диктофон, фотоапарат, магнітофон, настільні ігри, зокрема пазли, веселі книги та журнали.
Придумайте для дітей різні проекти, в яких вони можуть використовувати всі ці речі. Ви можете підсилювати цим креативність дітей, створивши певну атмосферу дослідництва. Попросіть їх намалювати те, що вони бачать, запишіть це і складіть список запитань, які у них виникають. Використовуйте отримані дані для планування уроків у майбутньому.

ЗОНА НОВИН
Зона Новин допоможе вам управляти своїм класним календарем, запланованими завданнями і проектами, загальношкільними заходами, святами, урочистостями. Тут можна показувати і прогноз погоди, температуру повітря та світові новини. Ви також можете використовувати цей простір, щоб зазначити ваші щоденні завдання, роботу в класі та домашні завдання. Виділіть частину цього простору для того, щоб учні ділилися їхніми особистими або навчальними новинами.

ЗОНА МАТЕРІАЛІВ
Зона Матеріалів створюється для того, щоб підготувати вас до роботи. Тут ви можете розкласти олівці, ручки, маркери, степлери, ножиці, папір, клей, стрічки, скріпки, тканину, паперові рушники, засіб для дезінфекції рук та інші інструменти. Використовуйте це місце для таких довідкових матеріалів, як таблиці з формулами і графіками, методичних посібників, довідників, підручників, блокнотів і журналів. Ця зона також може бути зручним місцем для виконання домашньої роботи.

КОМУНІКАТИВНА ЗОНА
Ця зона може задовольняти кілька цілей. Тут учням можна нагадувати, що ми всі працюємо для досягнення спільної мети. Ця зона для обговорень того, що було вивчено,  для заведення нових знайомств, для запитань-відповідей, а також рефлексій. Ці обговорення дають вчителю можливість оцінити прогрес дитини й отримати інформацію на майбутнє. На початку року ви вестимете ці обговорення самостійно, але це має тривати лише до моменту, коли учні зможуть самостійно організовувати дискусії.

ЗОНА ТИШІ
Ділити простір класу з-понад двадцятьма (а то й більше) дітьми не завжди легко. Деякі учні воліють працювати на самоті, тоді як іншим просто потрібна Зона Тиші, щоб робити завдання, читати, писати, рахувати або рефлексувати. Запасний стіл і стільці в кутку вашої кімнати можуть бути використані для Зони Тиші. Якщо це можливо, дайте дітям навушники, щоб допомогти відфільтрувати шум у класі.

ЗОНА ВЧИТЕЛЯ
Зона вчителя – маленький оазис. Вона  допоможе вам управляти всіма вашими професійними обов’язками. Використовуйте простір, щоб показати свою особистість – показуйте фотографії родини, друзів, домашніх тварин або залиште кілька дорогоцінних заміток і невеликі подарунки від ваших студентів. Ця зона – це ваш професійний простір, де ви плануєте, оцінюєте, аналізуєте дані і завершуєте свою працю. Ви можете використовувати цей простір для проведення розмов тет-а-тет зі своїми учнями. Також ви можете помістити тут різноманітні сертифікати професійного розвитку, що задасть бізнес-тон, коли батьки, колеги або адміністратори відвідуватимуть ваш клас.

ТЕМАТИЧНА ЗОНА
Ця зона відводиться для технічних інструментів, тематичних  книг, ігор, що стосуються предмета, який ви викладаєте. Важливо також показати, як це переплітається з іншими предметами. Спробуйте розмістити тут діаграми з ключовими ідеями та стратегіями, картки, тощо. Представте основних людей у цій галузі, роздрукуйте терміни та різні допоміжні матеріали. Додайте на стіну візуальні ефекти та реальні об’єкти.

Конспект уроку з української мови для 2 класу

Тема: Добір спільнокореневих слів. Позначення кореня. Урок–гра “Пташиний бенкет”

Мета: закріпити знання учнів про спільнокореневі слова та корінь; збагатити словниковий запас учнів; формувати вміння добирати спільнокореневі слова, позначати корінь, складати речення ; сприяти розвитку усного та писемного мовлення учнів, спостережливості, уяви,пам’яті,критичного мислення дитини; прищеплювати почуття шанобливого ставлення до птахів, навколишнього світу;виховувати почуття взаємодопомоги, культури мовлення та поведінки.

Хід уроку

I. Організаційна частина

Ось і пролунав дзвінок.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Для збагачення нашої мови зробимо ще крок.

II. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні на уроці будемо і далі українську мову вивчати, правильно спільнокореневі слова добирати, в них корінь визначати. І все це під час гри виконувати!

III. Актуалізація знань, умінь і навичок

1. Читання вірша вчителем. ( С. 120, впр. 1) 

– Чому він стукотить?

– Як же іншим птахам зимувати?

– Де їм їжу здобувати?

– Пропоную для птахів дещо влаштувати.

2. Робота в учнівських зошитах.

а) Запис дати дня.

б) Хвилинка каліграфії.

– А щоб дізнатися, що для птахів влаштувати, треба букву, з’єднання, слово каліграфічно написати.

 Бб бе ен нк ке ет бенкет

– Яке ж слово склали, коли з’єднання прописали?( Бенкет)

3. Добір синонімів

– Як ви розумієте це слово? Доберіть до нього синоніми.

Бенкет – пир, звані сніданок, обід, вечеря на честь якоїсь особи.

• Отже, у гру “Пташиний бенкет”граємо?
• Уважно слухаємо, грамотно пишемо, правильно відповідаємо, українську мову вивчаємо.

4. Словникова робота над словом, правопис якого потрібно запам’ятати.

– Перший гість завітав,

Що ж для нього клас приготував?

Запис на дошці слова “дятел“.

6. Складання речення на основі почутої загадки та (С. 120, впр.1)

– Користуючись словами тексту та слайдом, складіть речення. Запишемо його до зошита за допомогою гри “Дружба”.

 Дятел дзьобом лущить кору дерев.

7. Визначення граматичної основи речення, частин мови, якими вони виражені.( Дятел дзьобає)
8. Добір звукової схеми до виділеного слова “дзьоб”. 

– Назвіть виділене слово. Вимовте перший звук. Назвіть букви, які

він позначає.

– Яка звукова схема відповідає цьому слову ?

IV. Закріплення знань, умінь та навичок з теми у виконанні тренувальних вправ.

1. Добір спільнокореневих слів до слова “дзьоб” і запис їх до зошита.

– До цього слова пропоную спільнокореневе слова дібрати, але спочатку правило потрібно пригадати.

– Які слова називаються спільнокореневими?

 Дзьоб – дзьобик, дзьобати.

2. Виконання вправи 2, с. 120.

– Чи дарма на дереві дятел прилаштувався, стукотів і так старався?

а) Читання з передбаченням. (Читає вчитель)

– Отже, чим він займався?

б) Інтонування речення.

– Прочитайте I абзац, опис дятла. Знайдіть виділене речення . Прочитайте його з відповідною інтонацією. ( Який же він ошатний!)

– Дятел просить до тлумачного словника завітати , нове слово про нього запам’ятати.

3. Хвилинка етимології.

Ошатний – гарний, святково вдягнений.

• Яке слово-прикметник узагальнює опис дятла? ( Строкатий)

Строкатий – рябий, плямистий, різнобарвний.

V. Списування з коментуванням ( С. 120, впр.2, II абзац)

– Погляньте, хто до годівниці швидко летить

Та голосно цвірінчить … ( Горобець )

• Чим же наша годівничка його пригостить?
• Він пропонує другий абзац списати та пропущені букви вставляти. Потім спільнокореневі слова знайти та корінь визначити.

Дерева – деревця.

Ліс – лісовим.

Лікарем – лікує.

1. Складання сенкану за схемою.

– До бенкету ось погляньте:

Прилетіла жовтогруда птиця –

Сала справжня смаківниця … ( Синиця)

• Вона пропонує про дятла сенкан складать,

Все, що про нього дізнались, підсумувать.

1. Дятел.
2. Строкатий, ошатний.
3. Лікує, обстежує, обслуговує.
4. Шкідників з-під кори дістає.
5. Лікар.

2. Вибіркове списування. (С. 121, впр. 3 )

– Крізь зимові заметілі

дивні птахи прилетіли.

Ягідки горобини та калини сухі

полюбляють … (Снігурі та омелюхи )

а) Колективна робота

– Знайдіть у тексті вправи до слова”сад” спільнокореневі.

 Сад – садочок.

– А зараз доберемо спільнокореневі, виражені прикметником, дієсловом.  

(Словниковий диктант)

Сад – садочок, садовий, садити.

3. Творча робота. Гра “Лото”.

– Дивна пташка бажає крилатками клена обідати, а вам пропонує слова у речення під час гри “Лото” складати. (Чечітка)

 шанують, Люди, працю, наполегливу, дятла.

 діти, Працьовиті, красиву, змайстрували, годівничку.

 Люди шанують наполегливу працю дятла.

 Працьовиті діти змайстрували красиву годівничку.

VI. Фізкультхвилинка для очей

Очі – вгору, очі – вниз.

Направо і наліво очима подивись.

Сусіду та гостям привітно усміхнись!

VII. Підсумок кроку

• Ось погляньте

Пташенятко-янголятко до годівниці підлітає

І підсумок уроку провести допомагає.

• Перші 7 букв алфавіту допоможуть вам слова назвать.

Щоб про все, що на уроці відбулося, могли підсумувать.

• Отже, ми:

А – Активізували свій словник.

Б – Бенкет птахам влаштували.

В – Вибирали у тексті вправи й виписували спільнокореневі слова. Визначали і позначали корінь.

Г – Грали.

Д – Добирали спільнокореневі слова.

Е – Ерудицію розвивали.

VIII. Домашнє завдання

1 група: с.121, впр.3 – до підкреслених слів виписати спільнокореневі, позначити корінь.

2 група: до слів зима, спів підібрати спільнокореневі, виражені ім., прикм., дієсл.